icon

Адреси клінік

м. Київ, пр-т Василя Порика 13-Б (На карті )

м. Сколе, вул. Стрийська, 19 (незабаром відкриття) (На карті)

м. Київ, вул. Композитора Мейтуса, 5 (незабаром відкриття) (На карті)

м. Біла Церква, вул. Гагаріна 37А (На карті)

phone

+38 (044) 364-20-04 +38 (093) 170-16-59

Пн.-Нд. 08:30 - 20:00

Анорексія

Сьогодні ви дізнаєтеся про абсолютно унікальний підхід лікування розладів харчової поведінки, розроблений у Клініці ЦСМ спільно з міжнародними експертами. Лікування в нашому стаціонарі плавно переходить у готельний відпочинок санаторного типу з подальшою випискою щасливої ​​та нової, свідомої людини. Обов'язково прочитайте до кінця, щоб знати про це захворювання все.

Що таке анорексія?

Що таке анорексія?

Ваша дочка чи син різко схудли та обмежили свій раціон? Він/Вона не ставиться до свого стану критично, і ви не знаєте, що робити? Тема їжі, стосунки з тілом і вагою почали впливати на вашу дитину або на вас, і ви перебуваєте в стані паніки! Пам’ятайте, що смертність при нервовій анорексії — 20 %, а при індексі маси тіла менше 12 смертність досягає 95 %. Тому у вас немає часу на надмірне обмірковування, адже затягування процесу може критично вплинути на вас чи вашого родича. Вирішити цю проблему без допомоги професіоналів неможливо! Звернення в Клініку ЦСМ, що профільно працює у сфері розладів харчової поведінки, допоможе вам дізнатися, що таке анорексія, у чому її небезпека та провести ефективне лікування цього небезпечного порушення життєдіяльності. Наші фахівці застосовують для боротьби з анорексією передові методики доказової медицини та перевірену часом авторську програму. Про унікальність нашої програми лікування ви прочитаєте в статті.

Анорексія — це порушення харчової поведінки, яке проявляється неприйняттям свого тілесного образу, відмовою від їжі, створенням штучних перешкод для її засвоєння для зниження ваги. Важливо розуміти, що анорексія — це не зовсім хвороба, а спосіб адаптуватися людині в просторі відносин, у яких вона живе. Це спосіб дати шанс оточуючим щось зробити, у чомусь змінитись та помітити справжній біль пацієнта. Анорексія — це неначе уповільнений суїцид!

У 2015–16 рр. на базі центру реабілітації Валерія Патонича проведено дослідження поміж 100 клієнтів центру. Пацієнтам було поставлене запитання: «А що було б із вами, якби нервова анорексія не була придумана?» У підсумку: 70 % піддослідних відповіли — суїцид!

Найчастіше порушення виявляється у дівчат та жінок 12–25 років. Без надання кваліфікованої допомоги нервова анорексія призводить до розвитку різних соматичних захворювань і може стати причиною смерті внаслідок зупинки серця, гіпокаліємії, вираженої кахексії або суїциду на тлі важкої депресії.

Класифікація анорексії

Фахівці виділяють такі стадії анорексії:

  • Обмежувального типу.
    Коли клієнт обмежує себе в їжі (об'єм порції, зниження калоійності, у кількостях прийому їжі, не вживаючи та уникаючи певних продуктів), у соціальних контактах, у почуттях, у поведінці. Він замикається в собі і відданий ідеї анорексогенності, водночас отримуючи задоволення від зниження ваги. Страх змін або набору ваги для такого клієнта сильніший, ніж страх смерті!
  • Очищувального типу.
    Крім симптомів характерних для обмежувального типу, приєднуються ритуали очищення (блювання, прийом проносних та сечогінних). З’являються моменти переїдання, і клієнт не може впоратися зі страхом набору ваги та думками, які соромлять і звинувачують його, і йому доводиться очищатися з метою контролю своєї ваги та позбавлення від тяжкості.

Етіологія анорексії

Причини анорексії поліморфні та найчастіше порушення провокується кількома факторами. До групи ризику належать дівчата та жінки із благополучних сімей, з нормальною або підвищеною вагою, надмірним прагненням до досконалості. Але не менший відсоток ризику появи анорексії й у багатьох інших категорій, зазвичай у тих, хто виховувався бабусями та нянями, жив у неповних сім’ях. Крім того, є окрема група, пацієнти з якої займаються аеробікою, гімнастикою, фігурним катанням, акробатикою, балетом, танцями.

До причин анорексії належать різні фактори:

  • Адаптивні.
    Розлад харчової поведінки є формою пристосування до стресу та псевдозадоволення себе в безумовній любові, прийнятті, безпеці. Це — найголовніша справжня причина.
  • Макросоціальні.
    Зневажливе ставлення до їжі та зайвої ваги поміж близьких чи родичів.
  • Культурні.
    Активне нав’язування худорлявості як головного критерію краси та успішності.
  • Особистісні.
    Прагнення до схуднення, виснажливих навантажень і голодування підтримуються низькою самооцінкою, перфекціонізмом, недовірливістю.
  • Біологічні.
    Харчова поведінка порушується дисбалансом нейромедіаторів і надмірним виробленням гормону лептину, що знижує апетит, на тлі підвищеної ваги й ожиріння.
  • Стресові.
    Суттєве обмеження в раціоні або голодування провокується важкими потрясіннями (смертю близького, сексуальним або фізичним насильством), у підлітків та молодих жінок рхп спричиняється неможливістю самореалізації та невпевненістю в майбутньому.
  • Генетичні.
    Гени НТR2A і BDNF відповідають за наявність деяких рис характеру, які сприяють розвитку анорексії.

Важливо звернути увагу на два процеси: створення та насичення простору, у якому живе індивід, а також сімейні стосунки та процес задоволення базових потреб (безпеки, тепла, безумовної любові). Саме тривала невідповідність навколишнього фону вказаним потребам може провокувати формування симптомів нервової анорексії. При цьому допомога кваліфікованого спеціаліста в зміні негативного фону та організації простору, де немає потреби в РХП, дає змогу сконцентрувати боротьбу із захворюванням на її корінь, а не лише впливати на наслідки.

Патогенез анорексії

Особливо поміж дітей при анорексигенному типі адаптації мортидальним (негативним) фоном є:

  • Відкидання — мама в гонитві за красою та стрункістю не сприймає інші види втілення жіночності. Водночас вона мінімально або взагалі не приділяє чуттєвої уваги, контакту зі своєю дитиною. Таким чином, навколо неї закладається фон дефіциту почуттів.
  • Обмеження — батьки будують стосунки на обмеженні, яке проявляється в тому, що вони знають, як правильно, як необхідно, а не помічають смаки та переваги дитини, ігнорують її унікальність. У цьому батьки орієнтуються на матеріальність, на оцінку, а не на потребу дитини.
  • Непотрібність, покинутість — з 10 сімей, у яких пацієнт хворіє на нервову анорексію, приблизно 6 сімей неповні. Часто буває, що мама створює свою сім’ю, батько свою, а дитина залишається з бабусею. Вона почувається викинутою, тягарем, але водночас прагне сімейної цілісності. Багато клієнтів кажуть, що завдяки анорексії вони намагаються поєднати сім’ю.
  • Конкуренція, оцінка — дуже часто батьки заточені на матеріальність, у них відсутній чуттєвий контакт і бажання задовольняти потреби через спілкування з дітьми. Водночас дитина стикається з оцінкою, порівняннями «ось у моєї подруги донька, розумниця, а ти дурна, неправильна…» Подібні слова створюють такий механізм та ідею «мені треба бути кращою, щоби мама мене полюбила» або «я нікчемна, мама мене не любить, я їй не потрібна».

Усі ці форми окремо або в комбінації мають прямий причинний зв’язок із розвитком анорексії.

Надалі тривалі жорсткі обмеження в харчуванні призводять до гальмування харчового інстинкту та самозбереження. Недостатнє надходження їжі запускає компенсаторні механізми та спричиняє уповільнення обміну речовин, скорочення секреції травних ферментів, інсуліну та жовчних кислот. Процес перетравлення їжі спочатку спричиняє дискомфортні відчуття, а при запущеному перебігу порушення стає неможливим. Дефіцит поживних компонентів призводить до кахексії, і внаслідок порушення в роботі органів зростає ризик смерті.

Симптоми анорексії

Перші ознаки анорексії залишаються непомітними для оточуючих, оскільки невдоволення власним тілом лише з’являється. Хворі починають активно цікавитися різними способами схуднення та дієтами, можуть захоплюватися знаменитими актрисами або моделями з тендітною статурою. Думки про власну потворність і надмірну вагу формуються, але ретельно ховаються.

На ранніх етапах хвороби хворі починають менше їсти, довго пережовують їжу, брешуть про насичення до його настання або потайки викидають залишки своєї порції. Далі вони всіляко уникають спільних прийомів їжі, застіль. Для виправдання своїх вчинків вони брешуть про необхідність дотримання суворої дієти через нібито наявний гастрит, виразкову хворобу або алергію. На пізніх стадіях РХП можливе повне припинення харчування.

Деякі хворі приймають різні препарати або продукти, що пригнічують апетит: антидепресанти, психостимулятори, каву, чай або тонізуючі суміші, що може призводити до розвитку залежності. Друга категорія пацієнтів для зниження ваги намагається активізувати метаболізм за допомогою виснажливих тренувань, відвідування саун або надягання кількох шарів одягу для підвищеного потовиділення.

У випадках переїдання або неможливості відмовитися від їди хворі можуть викликати блювання відразу після їжі. Спочатку блювотний рефлекс провокується штучно, але з часом може бути самостійним. У деяких випадках для швидшого видалення рідин і їжі приймаються проносні засоби та сечогінні.

У багатьох хворих з’являється такий симптом анорексії, як харчовий «запій». Він проявляється у формі неконтрольованого прийому великого об'єму їжі за короткий проміжок часу. Харчовий ексцес відбувається на самоті. Під час прийому їжі хворий неспроможний регулювати кількість їжі, насолоджуватися її смаком чи правильно поєднувати продукти. Зрив не завжди викликається почуттям голоду. Найчастіше він провокується бажанням відпочити чи заспокоїтися. Після харчового «запою» відчувається ненависть до себе та провина, які спричиняють ще більші жорсткості в раціоні або фізичних навантаженнях.

Особливості анорексії у дітей та підлітків

Анорексія у дітей та підлітків розвивається з тих же причин, що й у дорослих, але ймовірність її виникнення вища, оскільки психіка в цьому віці більш схильна до комплексів та зовнішнього впливу. Пік захворюваності припадає на вік 12–15 років, коли на тлі підліткової фізіологічної трансформації відбувається збільшення об'єму жирового прошарку. Цей момент часто стає пусковим тригером і підліток переходить до активних дій.

Анорексія у підлітків протікає важче і призводить до небезпечніших наслідків для фізичного здоров’я та психіки. Приблизно 20 % хворих помирають, і в половині випадків смерть спричиняється суїцидом.

Ускладнення анорексії

Тяжкість ускладнень залежить від стадії захворювання. Відсутність лікування призводить до таких наслідків анорексії:

  • аритмії;
  • остеопороз;
  • остеопенія;
  • гіпотиреоз;
  • брадикардія;
  • безпліддя;
  • депресія;
  • хронічні патології ШКТ;
  • карієс та втрата зубів;
  • хронічний закреп;
  • серцеві напади;
  • суїцидальні спроби;
  • раптова зупинка серця;
  • В-12 та залізодефіцитна анемія;
  • спастичні болі у животі;
  • затримка росту та статевого розвитку;
  • підвищена сприйнятливість до інфекцій;
  • відсутність чи припинення менструацій;
  • зловживання психоактивними засобами;
  • тривожні та дисфоричні розлади;
  • летальний кінець.

Діагностика

Анорексія — це вкрай небезпечне захворювання, і звернення до психотерапевта має відбутися якомога раніше!

Для специфічної діагностики анорексії проводиться:

  • первинна консультація психотерапевта;
  • оцінка по проєктивним тестам та опитувальникам, Шкалі харчової поведінки, Когнітивно-поведінковим патернам при анорексії, методиці СМДО, Дембо-Рубінштейн, ПДО;
  • біоімпедансне дослідження.

Для оцінки стану здоров’я призначаються:

  • загальний аналіз крові;
  • біохімія крові з печінковими ферментами;
  • загальний аналіз сечі;
  • УЗД органів черевної порожнини та малого тазу;
  • ЕКГ;
  • езофагогастродуоденоскопія тощо.

Лікування

Лікування анорексії в Клініці ЦСМ ми завжди проводимо в комплексі, завдяки чому отримуємо найкращі результати. Зазвичай курс лікування триває від трьох до семи місяців, й інтенсивність терапії залежить від стадії захворювання, віку пацієнта, його фізичного та психічного стану. Проводиться лікування в нашому стаціонарі. Деяким хворим необхідна госпіталізація до реанімаційного відділення Клініки ЦСМ.

Комплексний план лікування анорексії охоплює безліч методів, серед яких ми використовуємо найбільшу кількість із доведеною ефективністю та впливаємо на самопочуття та здоров’я пацієнта з усіх боків.

Після прибуття на лікування в Клініку ЦСМ пацієнт проходить повну діагностику організму для виявлення стану його життєдіяльності та потенціалу. У таку діагностику внесені: огляд кардіологом та супутні обстеження з аналізами ендокринологом, неврологом, психологом, психіатром, а також у разі необхідності та наявності показань консультація уролога/гінеколога, ортопеда, дієтолога та інших фахівців. Це дає змогу визначити навантаження та інтенсивність відновлення з періодом лікування.

Поступово підвищуючи фізичну та інтелектуальну працездатність, ми покращуємо стійкість організму до несприятливого зовнішнього впливу та зміцнюємо нервову систему, внаслідок чого вже в перші тижні лікування:

  • покращується обмін речовин і прискорюється виведення токсинів;
  • всі рідкі середовища та тканини насичуються киснем;
  • виводяться токсичні метаболічні продукти;
  • нормалізується тонус судин;
  • зникає метеоризм і покращується робота кишечника;
  • поступово нормалізується склад кишкової мікрофлори;
  • збільшується кількість функціонуючих капілярів, що покращує кровопостачання тканин.

На наступному етапі ми займаємося відновленням функціонального стану центральної нервової системи:

  • проводимо нормалізацію психофізіологічних та психологічних показників: (покращення психоемоційного стану, підвищення активності, зниження емоційної напруженості та стомлюваності, нормалізацію сну, апетиту, зниження показників тривожності, невротичності, зменшення страху, посилення мотивації до подальшого лікування, поліпшення здатності до навчання, підвищення контактності тощо);
  • виявляємо стимулюючий та відновлювальний ефект (зниження порушень емоційно-вольової сфери);
  • покращуємо гемодинаміку (центральне вегетативне регулювання кардіореспіраторної системи);
  • підвищуємо поріг больової чутливості, а також аналгезуючий ефект (головний біль напруження, функціональний головний біль, інші види болю);
  • контролюємо нормалізацію гормонального балансу.

Коли пацієнт починає одужувати та набирається сил, йому потрібно реалізовувати свою енергію. Для цього ми маємо унікальний метод тренувань, здатний впливати на продуктивність та гармонізацію роботи головного мозку та нервової системи. Вправи стимулюють поліпшення в саморегуляторній та сенсорно-моторній функціях нервової системи, покращують увагу та допомагають тримати ритм повсякденного життя. Водночас людина починає контролювати та планувати процеси самостійно, включно з харчуванням.

Паралельно з усім лікуванням перерахованим вище, на перших етапах організовується:

  • Дієтотерапія. Лікувальне меню складається дієтологом з урахуванням смакових уподобань хворого. Калорійність раціону підвищується поступово. У тяжких випадках хворому спочатку рекомендується внутрішньовенне введення розчинів глюкози, потім призначається вживання поживних сумішей і лише після цього проводиться звичайна їжа;
  • Фісіотерапія. Її завдання — почути справжній біль та причину, чому пацієнту знадобилася анорексія, оскільки для багатьох із них це можливість зберегти своє існування в системі відносин, адаптуватися до соціуму. Ми робимо так, що клієнт усвідомлює сенс свого РХП і потім розуміє, чого в житті йому не вистачило, з ким таких стосунків не було. І ми допомагаємо йому все це втілити в житті, змінюється не тільки клієнт, але і вся його сім’я;
  • Медикаментозна терапія. Хворому призначаються препарати для відновлення росту та статевого розвитку, зміцнення кісток, заповнення дефіциту вітамінів та мінералів, набору ваги та усунення тривожності та депресії. Проводиться лікування виявлених захворювань ШКТ та інших органів.

У Клініці ЦСМ для терапії анорексії успішно застосовується авторська методика провідного спеціаліста з лікування РХП Валерія Патонича. Вона може використовуватися для лікування анорексії у дітей та дорослих. Метод фісіотерапії допомагає не жити із хворобою, а позбавлятися її. Раніше цей метод застосовувався в психологічних центрах Revocanda plus, тепер він доступний у ЦСМ.

Фісіотерапія (авторський метод Валерія Патонича) — це:

  • особистий консультант;
  • можливість зв’язку в режимі 24/7 з консультантом, якому можна написати або зателефонувати в будь-який час, знайти опору та розуміння;
  • порятунок від РХП, а не усунення симптомів.

Завдяки Revocanda 95 % клієнтів, які пройшли авторську програму фісіотерапії, одужали повністю.

Профілактика анорексії

Для профілактики анорексії робота повинна проводитися як у повсякденному житті людини, так і в її сім’ї. Батьки повинні формувати у дітей здорові звички харчування та ставлення до тіла з дитячого віку.

Переваги лікування анорексії у нашій клініці

  1. Використання методик, що демонструють найвищі показники вилікуваності.
  2. Індивідуальні програми, залежно від загального стану пацієнта.
  3. Застосування комплексного підходу до лікування.
  4. Консультації спеціалістів різних медичних спеціальностей.
  5. Формування спеціальних програм харчування, супровід дієтолога.
  6. Наявність особистого консультанта для кожного пацієнта.
  7. Ресоціалізація та соціальний супровід.
  8. Результатом лікування є повне одужання пацієнта.

На даний момент ЦСМ — це єдине місце, де поєднується психотерапевтична, медична, реанімаційна допомога та реабілітація. Це єдине місце, де допомогу можуть отримати пацієнти з низьким ІМТ (індексом маси тіла) і, зокрема, підлітки, оскільки клініки та державні лікарні відмовляють даній категорії пацієнтів надавати допомогу. Причому наше завдання — вилікувати клієнта, а не навчити жити з РХП!

Який лікар лікує анорексію?

Ви підозрюєте, що у когось з ваших близьких розвинулася анорексія та шукайте досвідчених фахівців для лікування?

Немає одного лікаря, здатного самотужки вилікувати таке захворювання, його можливо вилікувати тільки за допомогою гарної команди лікарів різних спеціальностей. І ми маємо таке рішення. Звертайтеся в Клініку ЦСМ — і ми допоможемо вам розпочати ефективне лікування анорексії за допомогою наших спільних авторських методик. Ви можете записатися на курс лікування, зателефонувавши за вказаним на сайті номером або заповнивши спеціальну форму для онлайн запису або замовлення зворотнього дзвінка.

Джерела

Фахівці

Патонич Валерій Олександрович
Патонич Валерій Олександрович

Лікар-психотерапевт, другий (магістерський) рівень

Залишити відгук:

Ваша оцінка:

Ваша оцінка:

Відправляючи цю форму, ви підтверджуєте свою згоду з політикою передачі і використання даних на цьому сайті

Запишіться на прийом

Відправляючи цю форму, ви підтверджуєте свою згоду з політикою передачі і використання даних на цьому сайті

Відправляючи цю форму, ви підтверджуєте свою згоду з політикою передачі і використання даних на цьому сайті