icon

Адреси клінік

м. Київ, пр-т Василя Порика 13-Б (На карті )

м. Київ, вул. Композитора Мейтуса, 5 (незабаром відкриття) (На карті)

м. Біла Церква, вул. Гагаріна 37А (відкриття в жовтні) (На карті)

phone

+38 (044) 364-20-04 +38 (093) 170-16-59

Пн.-Нд. 08:30 - 20:00

Анорексія

Що таке анорексія? Наскільки небезпечним є цей психологічний розлад харчової поведінки і чи можна його вилікувати повністю? Комплексний підхід до лікування та авторський метод фісіотерапії Валерія Патонича допоможуть позбутися цього захворювання.

Що таке анорексія?

Ваша дочка різко схудла та обмежила свій раціон? Вона не ставиться до свого стану критично, і ви не знаєте, що робити? Вирішити цю проблему без допомоги професіоналів неможливо. Звернення до клініки ЦСМ допоможе вам дізнатися, що таке анорексія, та провести ефективне лікування цього небезпечного для здоров’я та життя розладу харчової поведінки. Наші фахівці застосовують для боротьби з анорексією передові методики доказової медицини та перевірену часом авторську програму.

Анорексія — це порушення психіки, яке належить до розладів харчової поведінки та проявляється неприйняттям свого тілесного образу, відмовою від вживання їжі, створенням штучних перешкод для її засвоєння та стимуляцією обміну речовин для зниження ваги.

Найчастіше порушення виявляється у дівчат та жінок 12–25 років. Без надання кваліфікованої допомоги нервова анорексія призводить до розвитку різних соматичних захворювань і може спричиняти смерть через зупинку серця, виражену кахексію або суїцид на тлі тривалої та тяжкої депресії.

Варто зазначити, що анорексія є одним із найдавніших психологічних розладів. Перший задокументований спогад про неї датується 1248 роком. Тоді угорську принцесу намагалися примусово видати заміж. Тому вона за допомогою відмови від прийому їжі та відлюднення в монастирі спотворила себе. І в результаті померла від виснаження.

Класифікація анорексії

Фахівці виділяють три стадії анорексії:

  • ініційна — триває кілька років, супроводжується спотворенням уявлень про привабливість і красу тіла, зміною інтересів;
  • активна — проявляється вираженими спробами до зниження ваги та відповідною зміною поведінки;
  • кахектична — виявляється у крайньому виснаженні організму та порушеннях критичного мислення, супроводжується високим ризиком летального результату.

З огляду на клінічні прояви виділяють три види анорексії:

  • з монотематичною дисморфофобією — належить до класичного варіанту розладу харчової поведінки (далі — РХП), проявляється в надідеї зниження ваги з відповідною поведінкою;
  • з періодами булімії — супроводжується періодами жорсткого обмеження харчового раціону та епізодами обжерливості;
  • з булімією та вамитоманією — періоди голодування та жорсткого обмеження в їжі змінюються епізодом булімії з подальшим викликом блювання.

Крім того, нервова анорексія за типом поділяється на обмежувальну та очисну.

Етіологія анорексії

Причини анорексії поліморфні та найчастіше порушення провокується одразу кількома факторами. До групи ризику відносять дівчат та жінок із благополучних сімей, з нормальною або підвищеною вагою, надмірним прагненням до досконалості чи бажанням відповідати канонам моди.

До причин анорексії відносять різні фактори:

  • Макросоціальні.
    Зневажливе ставлення до їжі та зайвої ваги серед близьких чи родичів.
  • Культурні.
    Активне нав’язування худорлявості як головного критерію краси та успішності.
  • Особистісні.
    Прагнення до схуднення, виснажливих навантажень і голодування підтримуються низькою самооцінкою, перфекціонізмом, недовірливістю, підвищеною тривожністю.
  • Біологічні.
    Харчова поведінка порушується дисбалансом нейромедіаторів і надмірним виробленням гормону лептину, що знижує апетит, на тлі підвищеної ваги, ожиріння та раннього менархе.
  • Стресові.
    Суттєве обмеження в раціоні або голодування провокується важкими потрясіннями (смертю близького, сексуальним або фізичним насильством), у підлітків та молодих жінок РХП викликається неможливістю самореалізації та невпевненістю в майбутньому.
  • Генетичні.
    Гени НТR2A і BDNF відповідають за наявність деяких рис характеру, які сприяють розвитку анорексії.

Патогенез анорексії

Пусковим механізмом нервової анорексії стає дисморфофобія, що виявляється болючим сприйняттям свого тіла та надмірною стривоженістю надуманим чи реальним дефектом. Під впливом першопричин у хворого формуються маячливі, нав’язливі думки про непривабливість, потворність і зайву вагу. Насправді вага людини є нормальною чи трохи підвищеною, але нав’язливий стан повністю спотворює сприйняття власного тілесного образу. Поведінка та психоемоційний стан змінюється, і всі думки та дії спрямовуються на схуднення.

Тривалі жорсткі обмеження у харчуванні призводять до гальмування харчового інстинкту та самозбереження. Недостатнє надходження їжі запускає компенсаторні механізми та спричиняє уповільнення обміну речовин, скорочення секреції травних ферментів, інсуліну та жовчних кислот. Процес перетравлення їжі спочатку спричиняє дискомфортні відчуття, а у разі запущеного перебігу порушення, стає неможливим. Дефіцит поживних компонентів призводить до кахексії, і через порушення в роботі систем та органів зростає ризик смерті.

Симптоми анорексії

Перші ознаки анорексії залишаються непомітними для оточуючих, оскільки невдоволення власним тілом лише з’являється. Хворі починають активно цікавитися різними способами схуднення та дієтами, можуть захоплюватися знаменитими актрисами чи моделями з тендітною статурою. Думки про власну потворність та зайву вагу формуються, але ретельно приховуються.

На ранніх етапах хвороби хворі починають менше їсти, довго пережовують їжу для створення вигляду тривалого прийому їжі, брешуть про насичення до його настання або потай викидають залишки своєї порції. Далі вони всіляко уникають спільних прийомів їжі, зустрічей із друзями чи родичами, які супроводжуються застіллям. Для виправдання своїх вчинків вони брешуть про необхідність дотримання суворої дієти через нібито наявний гастрит, виразкову хворобу або алергію. На пізніх стадіях РХП можливе повне припинення харчування.

Деякі хворі приймають різні препарати або продукти, що пригнічують апетит: деякі види антидепресантів, психостимулятори, каву, чай або тонізуючі суміші. Ці спроби можуть призводити до розвитку залежності. Друга категорія пацієнтів для зниження ваги намагається активізувати метаболізм за допомогою виснажливих тренувань, відвідування саун та лазень або одягання кількох шарів одягу для підвищеного потовиділення.

У випадках переїдання або неможливості відмовитися від їжі хворі можуть викликати блювання відразу після їжі, намагаючись якнайшвидше усамітнитися в туалетній кімнаті. Спочатку блювотний рефлекс провокується штучно, але згодом може виникати самостійно відразу після потрапляння у звичайні умови. У деяких випадках для швидшого видалення рідин та їжі приймаються проносні засоби та сечогінні.

У багатьох хворих з’являється такий симптом анорексії, як харчовий «запій». Він проявляється у вигляді неконтрольованого прийому великої кількості їжі за короткий проміжок часу. Харчовий ексцес відбувається на самоті. Під час прийому їжі хворий неспроможний регулювати її кількість, насолоджуватися її смаком чи правильно поєднувати продукти. Зрив не завжди спричиняється відчуттям голоду. Найчастіше він провокується бажанням відпочити, зняти нервову напругу чи заспокоїтись. Після харчового «запою» відчувається ненависть до себе та провина, які спричиняють ще більші жорсткості в раціоні чи фізичних навантаженнях.

Особливості анорексії у дітей та підлітків

Анорексія у дітей та підлітків розвивається з тих же причин, що й у дорослих, але ймовірність її виникнення вища, оскільки психіка у цієї вікової категорії лабільніша та схильна до комплексів та зовнішнього впливу. Пік захворюваності займає вік 12–15 років, коли на фоні підліткової фізіологічної трансформації відбувається збільшення обсягу жирового прошарку. Цей момент часто стає пусковим тригером, і підліток переходить до активних дій.

Анорексія у підлітків протікає важче та призводить до небезпечніших наслідків із боку фізичного здоров’я та психіки. За даними статистики, приблизно 20 % хворих помирають і в половині випадків смерть викликається суїцидом.

Ускладнення анорексії

Тяжкість ускладнень залежить від стадії захворювання.

Відсутність лікування призводить до таких наслідків анорексії:

  • аритмії;
  • остеопороз;
  • остеопенія;
  • гіпотиреоз;
  • брадикардія;
  • безпліддя;
  • депресія;
  • хронічні патології ШКТ;
  • карієс та втрата зубів;
  • хронічний закреп;
  • серцеві напади;
  • суїцидальні спроби;
  • раптова зупинка серця;
  • В-12 та залізодефіцитна анемія;
  • спастичні болі у животі;
  • затримка росту та статевого розвитку;
  • підвищена сприйнятливість до інфекцій;
  • відсутність чи припинення менструацій;
  • зловживання психоактивними засобами;
  • тривожні та дисфоричні розлади;
  • летальний кінець.

У 50 % випадків смерть викликається суїцидом.

Діагностика

Анорексія — це вкрай небезпечне захворювання, та звернення до психотерапевта має відбутися якомога раніше!

Для специфічної діагностики анорексії проводиться:

  • первинна консультація психотерапевта;
  • оцінювання за проєктивними тестами та опитувальниками, Шкалою харчової поведінки, Когнітивно-поведінковими патернами при анорексії, методикою СБМДО, Дембо-Рубінштейн, ПДО;
  • біоімпедансне дослідження.

Для оцінювання стану здоров’я призначаються:

  • загальний аналіз крові;
  • біохімія крові з печінковими ферментами;
  • загальний аналіз сечі;
  • УЗД органів черевної порожнини та малого тазу;
  • ЕКГ;
  • езофагогастродуоденоскопія тощо.

Дізнатися, як лікувати розлад харчової поведінки, можна після отримання результатів діагностики.

Лікування

Лікування анорексії має бути комплексним. Тривалість та інтенсивність терапії залежить від стадії захворювання, віку пацієнта, його фізичного та психічного стану. Воно може проводитися амбулаторно чи у стаціонарі. Деяким хворим необхідна госпіталізація до реанімаційного відділення.

Комплексний план лікування анорексії охоплює три основні методи:

  • Дієтотерапія.
    Лікувальне меню складається дієтологом з урахуванням смакових уподобань хворого. Калорійність раціону підвищується поступово. У тяжких випадках хворому спочатку рекомендується внутрішньовенне введення розчинів глюкози, потім призначається вживання поживних сумішей і тільки після цього проводиться вживання звичайної їжі.
  • Психотерапія.
    Спочатку пацієнту роз’яснюються особливості захворювання та його можливі наслідки, складається позитивне сприйняття тіла та особистості, усувається тривожність та внутрішні конфлікти. На поведінковому етапі психотерапії хворому допомагають виробити техніки відновлення нормального раціону та задоволення їжею, спілкуванням і рухом. Всебічна робота проводиться психотерапевтом та психологом.
  • Медикаментозна терапія.
    Хворому призначаються препарати для відновлення росту та статевого розвитку, зміцнення кісток, поповнення дефіциту вітамінів та мінералів, набору ваги та усунення тривожності та депресії. Проводиться лікування виявлених захворювань ШКТ та інших органів.

У Клініці ЦСМ для терапії анорексії успішно застосовується авторська методика провідного спеціаліста з лікування РХП Валерія Патонича. Вона може використовуватися для лікування анорексії у дітей та дорослих. Метод фісіотерапії допомагає не жити з хворобою, а позбавлятися її. Раніше цей метод застосовувався в психологічних центрах Revocanda plus, тепер він доступний у ЦСМ.

Фісіотерапія (авторський метод Валерія Патонича) — це:

  • особистий консультант;
  • можливість зв’язку в режимі 24/7 з консультантом, якому можна написати або зателефонувати в будь-який час, знайти опору та розуміння;
  • звільнення від РХП, а не усунення симптомів.

Завдяки Revocanda 95 % клієнтів, які пройшли авторську програму фісіотерапії, одужали повністю.

Профілактика анорексії

Для профілактики анорексії робота має проводитися як на рівні держави, так і в сім’ї. Батьки повинні формувати у дітей здорові звички харчування, правильне уявлення про нормальну вагу та ставлення до тіла з дитячого віку.

Який лікар лікує анорексію?

Ви підозрюєте, що в когось із ваших близьких розвинулася анорексія, й шукайте досвідчених фахівців для лікування? Звернення до Клініки ЦСМ допоможе вам розпочати ефективну боротьбу з анорексією за допомогою дієвих методик. Записатися на прийом до лікаря можна, зателефонувавши за вказаним на сайті номером або заповнивши спеціальну форму для онлайн запису або замовлення зворотнього дзвінка.

Джерела

Залишити відгук:

Ваша оцінка:

Ваша оцінка:

Відправляючи цю форму, ви підтверджуєте свою згоду з політикою передачі і використання даних на цьому сайті

Запишіться на прийом

Відправляючи цю форму, ви підтверджуєте свою згоду з політикою передачі і використання даних на цьому сайті

Відправляючи цю форму, ви підтверджуєте свою згоду з політикою передачі і використання даних на цьому сайті