Невралгія

Невралгія – порушення роботи периферичних нервів. Вона супроводжується болями в тій ділянці, де знаходиться збуджений нерв.

Симптоматика та лікування

Невралгія має кілька ключових відмінностей від невриту. У хворих не спостерігається порушень у рухах, а також зниження чутливості. Також нерв із патологією не трансформується, і його структура залишається цілою. Невралгія може торкнутися будь-якого нерва, який проходить вузькими каналами.

Різновиди захворювання

Вирізняють кілька різновидів невралгії залежно від її локалізації:

• міжреберна;
• реберно-ключична;
• вертеброгенна, куди відносять потиличну, а також патологію зовнішнього шкірного стегнового нерва;
• черепно-мозкова, що включає патології трійчастого нерва, крилопіднебінного вузла та язикоглоткового нерва.

Трійчастий нерв уражається найчастіше. Найрідкіснішими вважаються проблеми великого або малого потиличних, а також язикоглоткового нервів.

Також цей вид проблеми можна поділити на:

• первинну - при огляді та дослідженнях не виявляються відхилення, які могли б вказати на первинну причину проблеми;
• вторинну – під час досліджень виявляються запалення, освіти та інші види медичних проблем, які негативно впливають на нерв.

Додатково виділяють блукаючий різновид невралгії. Вона призводить до порушень важливих процесів у організмі. Проблеми можуть виявитися в мові, рефлексах ковтання або жування їжі, в роботі органів шлунково-кишкового тракту, а також серцево-судинної системи.

Причини виникнення проблеми

Насамперед невралгія виражає себе як ускладнення навіть після незначної травми, інфекційних захворювань, застуди тощо. Додатково серед причин, які можуть спричинити невралгію, можна виділити переохолодження, похилого віку, токсичний вплив, проблеми в обмінних процесах. Також причини виникнення невралгії поділяються залежно від локалізації.

Поділ у сфері виникнення

Проблеми потиличного нерва:

• патології суглобів та спини;
• проблеми шийного відділу хребта;
• переохолодження потиличної частини;
• пухлинні утворення різного типу у шийному відділі.

Проблеми лицевого нерва:

• аневризм артерій мозку;
• переохолодження лицьової зони;
• пухлини мозку різної етимології;
• інфекційні захворювання у лицьовій частині.

Проблеми сідничного нерва:

• зайва вага;
• захворювання хребта;
• травми поперекового відділу;
• переломи кісток стегна чи тазу;
• переохолодження поперекового або грудного відділу спини;
• перенапруга спини;сидячий образ життя;
• інфекційні захворювання чи запальні процеси органів малого тазу.

Проблеми язикоглоткового нерва:

• цукровий діабет;
• склероз;
  токсична дія на організм;
• інфекційні захворювання;
• алергічні прояви;
• алкогольна залежність;
• проблеми у обмінних процесах.

Симптоматика проблеми залежить від локалізації пошкодженого нерва. Характерний біль може проявитися при пошкодженні стовбура нерва або за наявності патологічних процесів у волокнах у точках виходу нерва з хребетного каналу або м'яких тканин, що оточують його.

Як розвивається проблема?

Закінчення нерва мають рецептори, які передають відомості спинному та головному мозку про всі органи та системи в організмі. При вплив на будь-який відділ нерва ця інформація зазнає змін. Вона передається у спотвореному вигляді, що призводить до виникнення болючих відчуттів. Якщо хвороботворний процес існує, то невралгія починає розвиватися у прискореному темпі.

Клінічні прояви

Загальна симптоматика невралгії – болючі відчуття, що виявляються у вигляді нападів. Поруч із ними показують себе вегетативно-судинні проблеми як почервоніння ділянок шкіри, сльозоточивості тощо. У поодиноких випадках невралгія проявляє себе як тік з больовим супроводом. У цьому він має безперервний характер.

Відмінні риси невралгії під час вагітності

У цьому випадку невралгія діагностується на 2 чи 3 триместрі. Усе це пояснюється процесами, які у організмі у період часу. Сюди можна віднести набряклість, яка стискає нервові закінчення, а також збільшення матки та підняття діафрагми. Через ці два процеси скорочується простір між ребрами, що зумовлює межреберной невралгії.

Також на появу цієї хвороби можуть вплинути ослаблений імунітет, наявність у минулому шкідливих звичок, неналежне лікування інфекційних захворювань, переохолодження, стресові ситуації, часті важкі фізичні навантаження. І тут майбутню маму обов'язково кладуть у стаціонар на лікування.

Відмінні риси розвитку невралгії у дітей

Якщо своєчасно виявити невралгію у дитини, то лікування не буде важким і не вимагатиме хворобливих процедур. Щоб призначити відновлювальний курс, лікареві необхідно побачити всю картину перебігу хвороби. Також буде потрібна інформація про спосіб життя мами під час вагітності та дитини після її появи на світ.

Якщо запустити лікування чи пізно визначити наявність невралгії, це може негативно вплинути на розвиток та життя малюка. При перших симптомах необхідно одразу звернутися до лікаря та пройти обстеження.

Наслідки хвороби

На результативність лікування невралгії впливає вік пацієнта.

У дорослих можуть виникнути:

• неврози;
• проблеми рухливості у тій ділянці, де була поразка;
• перехід симптоматики невралгії у хронічний процес;
• проблеми чи параліч мімічної мускулатури при патології з лицьовими нервами;
• перехід запального процесу на тканини головного мозку та мозкові оболонки (при проблемах з нервами на обличчі);
• гіпоксія нервових волокон та корінців, і, як наслідок, порушення провідності нервових імпульсів до органів;
• порушення функцій органів дихальної системи, аж до зупинки дихання (міжреберна невралгія) тощо.

Наслідки невралгії у дітей:

• гіперактивність;
• дефіцит уваги;
• затримка розвитку мови та, як наслідок, затримка загального розвитку;
• емоційна неврівноваженість тощо.

Діагностика

Діагностика невралгії складається з декількох етапів - огляд, збір анамнезу, вивчення історії хвороби, лабораторні аналізи (клінічні аналізи сечі й крові, біохімічний аналіз крові), інструментальна діагностика.

Інструментальна діагностика невралгії може включати:

• МРТ;
• УЗД;
• рентгенологічні методи;
• електронейроміографія;
• обстеження очного дна (для новонароджених).

Поряд з цими дослідженнями можуть бути призначені й інші види діагностики, якщо лікар вважатиме за необхідне.

Лікування

Лікування невралгії можна починати тільки після підтвердження діагнозу. Оскільки, воно повинно бути спрямоване не тільки на усунення симптомів ураження периферичного нерва, але й на боротьбу з основною хворобою (при вторинному типі). При первинних болях може бути усунена ін'єкцією знеболювального (найчастіше, використовується новокаїн) та вітамінами групи В. Але, якщо мова йде про лікування невралгії у дітей, алергіків, пацієнтів з вторинною невралгією або у людей, які з якоїсь причини не сприймають медикаментозну терапію або вона їм не допомогла, сучасна медицина використовує фізіотерапію та масажі.

Лікування невралгії в клініці «Центр стимуляції мозку» здійснюється немедикаментозними методами, без операції, на якісній фізіотерапевтичній апаратурі від світових лідерів виробництва медичної техніки, унікальній для України.

Профілактика

Профілактика невралгії не має особливої специфічності. Серед порад:

• проходження профілактичних оглядів у невролога;
• нормалізація умов праці;
• зміцнення та оздоровлення організму;
• дотримання температурного режиму (потрібно уникати переохолоджень, протягів);
• відмова від вживання алкоголю та ін. шкідливих звичок;
• по можливості, виключити зі свого життя стресові ситуації;
• виключення з раціону гострого, солоного, пряного, копченого і т.п.

Який лікар лікує?

Постало питання: «Який лікар лікує невралгію?» – при наявності такої проблеми вам знадобиться консультація невролога. Також, вас можуть направити на додаткові консультації до інструктора з масажу, мануального терапевта, лікаря ЛФК, рентгенолога. Лікування невралгії в Києві, на Подолі, пропонує клініка «Центр стимуляції мозку». Звернувшись до нас, ви отримаєте дієву допомогу без операції, без медикаментозної терапії (по можливості), із застосуванням найсучаснішого обладнання унікального для України та новітніх перевірених протоколів лікування.

Джерела

• Всесвітня організація охорони здоров'я
• Журнал "Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря" 
• Українська Вікіпедія