icon

Адреси клінік

м. Київ, пр-т Василя Порика 13-Б (На карті)

м. Київ, вул. Композитора Мейтуса, 5 (незабаром відкриття) (На карті)

м. Біла Церква, вул. Гагаріна 37А (відкриття в жовтні) (На карті)

phone

+38 (044) 364-20-04 +38 (093) 170-16-59

Пн.-Нд. 08:30 - 20:00

Панічні атаки — це один із різновидів тривожного розладу. Для них характерні раптово виникаючі напади, які супроводжуються різними вегетативними симптомами та відчуттям, що має статися щось жахливе.

Що робити при панічних атаках?

Що робити при панічних атаках?

Панічні атаки — це один із різновидів тривожного розладу. Для них характерні раптово виникаючі напади, які супроводжуються різними вегетативними симптомами та відчуттям, що має статися щось жахливе. Напад розвивається та досягає свого піку за кілька хвилин, триває не більше ніж 10–20 хвилин, а потім миттєво минає. Ця проблема існує як самостійний панічний розлад або є ознакою іншого психічного захворювання або патології. Якщо ви хочете позбутися цього тяжкого та пригнічуючого стану, зверніться до фахівців «Центру Стимуляції Мозку». Вони проведуть діагностику, пояснять, що робити при панічних атаках, і призначать лікування. Тут використовують лише прогресивні методики діагностики та лікування.

Класифікація панічних атак

Залежно від домінантних проявів панічна атака буває:

  • типовою (вегетативною);
  • афективною;
  • гіпервентиляційною;
  • сенестопатичною;
  • конверсійною;
  • деперсоналізаційно-дереалізаційною;
  • фобічною.

Основні типи панічних атак:

  • спонтанна;
  • без агорафобії;
  • ситуаційна з агорафобією;
  • спровокована специфічним страхом.

Напади панічної атаки бувають:

  • абортивними (наявні не менше ніж 4 прояви);
  • розгорнутими (включають 4 або більше ознак).

Етіологія панічних атак

Панічна атака провокується фізіогенними, біологічними та психогенними факторами. Найчастіше її поява спричиняється відразу декількома тригерами. Водночас один є основним і запускає первинний напад, а решта — наступні епізоди атак.

До психогенних причин панічних атак відносять:

  • психотравмуючі події: хворобу або смерть близької людини, розлучення, нещасний випадок, втрату роботи, інформаційні стреси, страх зараження інфекційним захворюванням (зокрема, COVID-19);
  • неприємні психоемоційні ситуації та конфлікти;
  • впливаючі на психіку на рівні ідентифікації або протиставлення фактори (зміст книг, телефільмів і телепередач, інтернет-матеріалів);
  • тривожні розлади;
  • іпохондрію;
  • фобії.

До біологічних тригерів відносять різні гормональні дисбаланси, пов’язані з початком статевого життя, прийомом гормональних препаратів, менопаузою, абортом, вагітністю, пологами або порушеннями менструального циклу (дисменореєю, альгоменореєю). Епізодична пароксизмальна тривожність, виникає на тлі гормонально-активних новоутворень, гіпо- і гіперфункції щитовидної залози, патологій серця, депресії та ПТСР, також проявляється панічними атаками.

Фізіогенні причини панічних атак:

  • розлади сну;
  • зміна погоди;
  • надлишкова інсоляція;
  • алкогольне отруєння;
  • фізичне перенапруження;
  • зміна кліматичного поясу;
  • залежність від психостимуляторів;
  • прийом глюкокортикоїдів, препаратів для інструментальних обстежень органів шлунково-кишкового тракту, деяких засобів для загального наркозу.

Патогенез панічних атак

Механізм запуску й розвитку панічних пароксизмів зумовлений викидом адреналіну та виникненням каскаду реакцій, які характерні для стану перебування в небезпеці. Активізація всіх необхідних для самозахисту систем організму проявляється:

  • гіпервентиляцією;
  • потовиділенням;
  • тахікардією;
  • задишкою.

Нерідко перша атака розвивається в метро, громадському місці, літаку, під час керування автомобілем тощо. Після закінчення нападу у хворого виникає страх, що подібне буде повторюватися в аналогічних ситуаціях. Людина починає концентруватися на емоціях і негативних думках, що спричиняє нагнітання страху і, відповідно, рецидиви.

Симптоми панічних атак

Серед перших ознак, які можуть вказувати на розвиток психічних і поведінкових розладів, фахівці вказують:

  • зміна звичного добового режиму сну та неспання;
  • раптова зміна звичайного поведінкового стереотипу, яка зберігається у людини протягом 2–3 тижнів і довше;
  • відчуття розбитості та важкої голови зранку та протягом дня;
  • порушення режиму прийому їжі (зростання або втрата апетиту);
  • психосоматичні прояви (біль в області серця, органах шлунково-кишкового тракту, м’язах, суглобах). Вони не пов’язані з наявними хронічними станами та не підтверджуються під час обстеження).

У групі ризику знаходяться люди, які раніше мали депресивні та тривожно-фобічні розлади. Також подібний стан з пригніченістю й підвищеною тривожністю може спричиняти поточна епідеміологічна ситуація у світі. Зазначимо, що деякі з названих симптомів є характерними для клінічної картини COVID-19.

Ознаки панічної атаки характеризуються:

  • лавиноподібним наростанням;
  • раптовістю та непередбачуваністю;
  • відсутністю зв’язку з реальною загрозою або небезпекою;
  • залишковими явищами після нападу.

Симптоми панічної атаки в середньому зберігаються приблизно 15 хвилин, але сам напад триває від 10 до 60 хвилин. Пік найчастіше спостерігається на 5–10 хвилині. Після завершення епізоду наявна спустошеність або розбитість.

Частими ознаками панічної атаки є:

  • відчуття браку повітря, «клубка» в горлі, задухи або задишки;
  • серцебиття, тахікардія, пульсація, завмирання серця;
  • відчуття жару або холоду по тілу;
  • ознобоподібний стан;
  • болі за грудиною;
  • запаморочення;
  • гіпергідроз;
  • парестезії.

Після нападу зазвичай виникає прискорене сечовипускання. Рідше під час нападів панічної атаки наявні прояви з боку органів шлунково-кишкового тракту: відрижка, болі та дискомфорт в епігастральній ділянці, нудота.

Когнітивні порушення у багатьох пацієнтів:

  • нереальність навколишніх предметів;
  • відчуття «нудоти в голові»;
  • деперсоналізація.

Здебільшого перша панічна атака спричиняє страх смерті. У декого через нього розвивається афективний стан. Іноді під час атаки замість тривожно-фобічного компонента виникає відчуття пригніченості, безвиході, спустошення, жалості до самого себе. Рідше панічний розлад супроводжується агресією до оточуючих.

Можливі неврологічні симптоми:

  • мутизм;
  • гіперкінези;
  • втрата голосу;
  • порушення зору;
  • слабкість або гіпестезія рук і ніг;
  • зміна ходи за типом психогенної атаксії;
  • скручування або вивертання кінцівок (аж до "істеричної дуги").

Абортивні пароксизми здатні повторюватися кілька разів на добу, а розгорнуті — не частіше 1–3 разів на тиждень. Періодичність атак варіюється.

Ускладнення панічних атак

У разі відсутності лікування панічні пароксизми призводять до істотного зниження якості життя та обмеження соціальної активності.

До наслідків панічних атак відносять:

  • Фобії
  • Депресію
  • Тривожний розлад
  • Уникнення соціальних контактів
  • Надлишкові переживання про своє здоров'я
  • Зловживання спиртним і наркотиками
  • Схильність до суїциду

Перша допомога при панічних атаках

Для надання першої допомоги при панічній атаці необхідно:

  • Взяти хворого за руку, забезпечити спокійні умови та комфорт.
  • Спробувати перевести його увагу на щось інше: запропонувати дихати розмірено, повільно та глибоко, рахувати кількість вдихів і видихів, подумки розв'язувати нескладні приклади тощо.

Якщо напад почався у вас, варто:

  • Почати повільно дихати.
  • Присісти або лягти, максимально розслабившись.
  • Спробувати відволіктися від переживань і перевести увагу, зосередившись на навколишніх предметах або людях, почати рахувати або читати вірші з пам’яті тощо.

При виражених проявах варто викликати невідкладну допомогу.

Діагностика панічних атак

Для усунення нападів необхідно провести всебічне психологічне обстеження та дослідження типу особистості. Для цього існує тест на панічні атаки та інші опитувальники. При систематичному виникненні пароксизмів хворому призначають додаткову діагностику. У разі необхідності проводяться консультації психіатра, невролога, кардіолога, ендокринолога та інших профільних фахівців.

Лікування панічних атак

Для лікування панічних атак пацієнту необхідна спільна робота з неврологом, психологом і/або психіатром. Його навчають методам самоконтролю під час паніки та дихальним вправам, що купірують гіпервентиляцію та її наслідки. У разі необхідності проводиться психокорекція.

До плану лікування можуть включатися:

Профілактика панічних атак

Профілактика панічних атак полягає в усуненні тригерів. Для цього рекомендується:

  • мінімізувати стреси;
  • не зловживати кофеїном, алкоголем, психостимуляторами;
  • регулярно гуляти на свіжому повітрі;
  • дотримуватися режиму дня;
  • висипатися.

Який лікар лікує панічні атаки?

Панічний розлад заважає жити та позбавляє всіх сил? Дізнатися, як боротися з панічними атаками, і провести ефективне лікування згідно з визнаними світовою практикою методиками допоможуть фахівці «Центру Стимуляції Мозку». Вам доберуть індивідуальну схему терапії з урахуванням ступеня вираженості панічних атак, домінуючих симптомів і наявності фонових захворювань. Записатися на прийом до лікаря можна у операторів нашого контакт-центру.

Джерела

Запишіться на прийом

Відправляючи цю форму, ви підтверджуєте свою згоду з політикою передачі і використання даних на цьому сайті

Відправляючи цю форму, ви підтверджуєте свою згоду з політикою передачі і використання даних на цьому сайті